1. До кого мені звертатися, якщо я приїжджаю ввечері або вночі?
Wo kann ich mich melden, wenn ich am Abend oder in der Nacht ankomme?

Для короткострокового перебування при приїзді вночі, на вихідних чи святах, зверніться, будь ласка, до районного координаційного рятувального центру за номером 03834-77 78 79 

Für kurzfristige Unterbringung bei Ankunft in der Nacht, an Wochenenden oder an Feiertagen kontaktieren Sie bitte die Rufnummer 03834- 77 78 79 in der Rettungsleitstelle des Landkreises.

2. До яких державних установ я маю йти після прибуття?
Welche Behördengänge sind nach Ankunft zu erledigen?

Якщо Ви перебуватимете тут не лише тимчасово, Ви повинні зареєструватися в Реєстраційному відділі (прописка), в Міграційній службі та надати заяву на отримання соціальних пільг до Соціальної служби/Пільги для шукачів притулку.
Для реєстрації прописки в Реєстраційній службі Ви маєте надати документ, що посвідчує особу (Закордонний паспорт, внутрішній паспорт або ж тимчасове посвідчення особи), а також довідку від орендодавця. Реєстрація також можлива при відсутності цієї довідки.
Якщо у Вас не має документа, що посвідчує особу, будь ласка, зверніться до Міграційної служби для ідентифікації.

Bleiben Sie nicht nur vorübergehend hier, haben Sie sich bei der Meldebehörde anzumelden, bei der Ausländerbehörde zu registrieren und Leistungen beim Sozialamt/ Asylbewerberleistungen zu beantragen.

Für die Anmeldung bei der Meldebehörde ist ein Identitätsdokument (Reisepass, inländisches Ausweisdokument oder vorläufiges Ausweisdokument) und eine Wohnungsgeberbescheinigung vorzulegen. Die Anmeldung ist auch dann möglich, wenn keine Wohnungsgeberbescheinigung vorgelegt werden kann.

Haben Sie kein Identitätsdokument, stellen Sie sich bitte zur erkennungsdienstlichen Behandlung bei der Ausländerbehörde vor. 


3. Які реєстраційні формальності мають бути дотримані?
Welche Melde-Formalitäten müssen eingehalten werden?

Українці за наявністю біометричного національного паспорту з дня в`їзду можуть перебувати в Німеччині без візи. Реєструватися у Службі реєстрації місця проживання, а також у Службі у справах біженців не потрібно. Це стосується також і українців, що здійснили в`їзд за Шенгенською візою. При цьому треба враховувати, на який проміжок часу було видано візу.

По причині цьогочасної ситуації в Україні Служби у справах біженців на даний момент мають право після закінчення 90-денного строку Дозволу на перебування видати Дозвіл на подальше перебування на строк 90 днів. Така заява про видачу Дозволу має бути своєчасно подана до Служби у справах біженців, тобто до закінчення 90-денного строку. Але станом на цей час всеж залишається не з`ясованим, чи є необхідним для видачі такого Дозволу наявність доказу самостійного забезпечення засобів до існування, включаючи достатній страховий захист за медичним страхуванням. Загалом законодавство не передбачає для даної категорії осіб права на отримання соціальних послуг.

Українці, які бажають подати Заяву про надання притулку, мають її подавати до Федеральної служби у справах міграції та біженців. Після цього відбувається розміщення до Установи первинного приймання.

Ukrainer*innen, die im Besitz eines biometrischen Nationalpasses sind, können sich ab dem Tag der Einreise visafrei in der Bundesrepublik Deutschland aufhalten. Eine Anmeldung beim Einwohnermeldeamt sowie eine Vorstellung bei der Ausländerbehörde sind nicht erforderlich. Dies gilt auch für Ukrainer*innen, die mit einem Schengenvisa einreisen, wobei zu beachten ist, für welchen Zeitraum das Visum ausgestellt wurde.

Aufgrund der derzeitigen Situation in der Ukraine dürfen die Ausländerbehörden aktuell nach Ablauf der 90 Tage eine Aufenthaltserlaubnis für einen weiteren Aufenthalt von 90 Tagen erteilen. Ein solcher Antrag auf Erteilung einer Aufenthaltserlaubnis ist rechtzeitig bei der zuständigen Ausländerbehörde zu stellen, also vor Ablauf der 90 Tage. Zum jetzigen Zeitpunkt ist jedoch noch nicht geklärt, ob für die Erteilung einer solchen Aufenthaltserlaubnis der Lebensunterhalt, einschließlich ausreichender Krankenversicherungsschutz, eigenständig gesichert sein muss. Grundsätzlich sieht das Gesetz keinen Leistungsbezug für diese Personengruppen vor.

Ukrainer*innen, die einen Asylantrag stellen wollen, müssen dies beim Bundesamt für Migration und Flüchtlinge tun. Es erfolgt dann eine Unterbringung in einer Erstaufnahmeeinrichtung.


4. Як я можу відкрити банківський рахунок?
Kann ich ein Konto eröffnen?

Для відкриття базового рахунку окрім українського документа, що підтверджує особу (наприклад паспорт громадянина), також треба пред’явити документ з німецької державної установи (Підтвердження приїзду (Anlaufbescheinigung), тимчасова віза (Fiktionsbescheinigung) або прописка (Meldebescheinigung)), в якому зазначено ім’я, яке підтверджується документом, що підтверджує особу. 
Єдина умова, що написи в українському документі, що підтверджує особу, зазначені не тільки кирилицею, а ще і латиницею, для можливості перевірки. Офіційна посвідка на проживання після її видачі має бути подана та зафіксована німецькими держустановами.

Офіційний список документів для легітимації в Ощадкасі (OSP) було розширено на наступні українські документи:

• • паспорт громадянина України
  • підтвердження реєстрації
  • тимчасова віза
  • прописка

Закордонний паспорт та українська ID-картка продовжують бути допустимими документами для відкриття особистого рахунку.
Ощадкаса (Sparkasse) надає для біженців, які постійно перебуватимуть тут, безкоштовні рахунки до 30.06.2023.

Обмін валюти "Купюра за купюру" не можливий. Але готівку можна покласти на рахунок, на який гроші конвертуватимуться в євро.

Für die Eröffnung von Basiskonten ist neben einem ukrainischen Ausweisdokument (z.B. Bürgerpass) zusätzlich ein Dokument einer deutschen Behörde (Anlauf-, Fiktions- oder Meldebescheinigung) vorzulegen, aus dem sich ergibt, dass die zu identifizierende Person unter dem im Ausweisdokument genannten Namen geführt wird.
Voraussetzung ist, dass die Einträge des ukrainischen Ausweisdokuments neben der kyrillischen auch in lateinischer Schrift dargestellt werden und geprüft werden können. Die offiziellen Aufenthaltstitel müssen nach deren Ausstellung durch die deutschen Behörden nachgereicht und ebenfalls erfasst werden.
Das Schlüsselverzeichnis zu den Legitimationen in OSP wurde um folgende ukrainische Dokumente erweitert:

• • Ukrainischer Bürgerpass
  • Registrierungsnachweis
  • Fiktionsbescheinigung
  • Meldebescheinigung

Reisepass und ukrainische ID-Card bleiben weiterhin die Dokumente, mit denen Individualkonten eröffnet werden können.

Die Sparkasse stellt für Kriegsgeflüchtete, die sich hier dauerhaft aufhalten, bis zum 30.06.2023 kostenfreie Girokonten zur Verfügung.
Ein Umtausch "Schein gegen Schein" ist nicht möglich. Das Geld kann eingezahlt werden und wird dann in Euro dem neuen Konto gutgeschrieben.

Що потрібно знати про поточний рахунок - Girokonto | Was Sie zum Girokonto wissen sollten

5. Чи мають право біженці працювати?
Dürfen Geflüchtete arbeiten?

Українці, які мають тут право короткочасного безвізового перебування або мають Шенгенську візу, в основному не мають права займатися оплачуваною працею.
Законодавство допускає в даному видпадку декілька винятків. При цьому йде мова про такі групи спеціальностей, як журналісти, професійні спортсмени тощо.

Якщо подано Заяву про надання притулку, то протягом обов`язкового проживання в Установі первинного приймання (тривалістю, як правило, не більше 18 місяців), існує абсолютна заборона займатися оплачуваною професійною діяльністю протягом перших 9 місяців. Після цього строку зайнятість може бути дозволено. Але здебільшого вже через приблизно 3 місяці відбувається розподілення до територіальних громад, в такому випадку зайняття оплачуваною діяльністю може бути дозволено раніше.
 

Ukrainer*innen, die sich hier für einen Kurzaufenthalt visafrei bzw. mit einem Schengenvisum aufhalten, dürfen grundsätzlich keiner Erwerbstätigkeit nachgehen. Das Gesetz lässt hier einige Ausnahmen zu. Dabei handelt es sich jedoch um Berufsgruppen wie Journalisten, Berufssportler usw.

Sollte ein Asylantrag gestellt werden, besteht während der grundsätzlich maximal 18 Monate dauernden Wohnverpflichtung in einer Erstaufnahmeeinrichtung ein absolutes Erwerbstätigkeitsverbot für die ersten neun Monate. Danach kann eine Beschäftigung zugelassen werden. Meist erfolgt aber bereits nach ca. drei Monaten eine Verteilung auf die Kommunen, so dass die Erwerbstätigkeit früher gestattet werden kann.